Сторінка логопеда
Олена Бойко, учитель-логопед КЗДО № 13 «Малятко»
Покровської міської ради Дніпропетровської області
До 18 місяців: дитина може вимовити 10 слів і більше, об’єднати декілька слів у просте речення. Говорить «Ні!».
До 24 місяців: дитина складає речення із 2-4 слів, каже прості фрази ( «Дай ще! Хочу сік!...). Словник становить близько 50 слів.
До 36 місяців: Дитина називає предмети, що бачить навколо, розрізняє імена, стать, вік; може підтримувати просту бесіду, промовляти 2-3 речення підряд. Слідує 2-3 етапним інструкціям (наприклад: «Піди в кімнату, принеси олівці і намалюй м’яч»). Мовлення зрозуміле для оточуючих.
КОЛИ потрібно звернутись до логопеда?
1.Якщо у дитини в ранньому віці (до року) немає гуління та белькотіння (звуків типу «кххх», «гиги», «агу», потім повторювання складів «диди», «бубу», «тата»).
2. Якщо у дитини в віці 2-х років мало слів, немає фраз.
3. Якщо дитина не вимовляє прості звуки або замінює їх іншими (наприклад: «К» на «Т»)
4. Якщо дитина до 3-х років говорить на «своїй мові», причому багато і активно, а зрозумілих і простих слів майже немає.
5. Якщо дитина все розуміє , а говорити не хоче, дуже вперта.
6. Якщо у віці 4-5 років мовлення вашої дитини нечітке, змазане, говорить невиразно, не вимовляє багато звуків чи говорить м’яко (шапка- «сяпка», чайник- «тяйник» ).
7. Дитина старше 6-ти років не вимовляє правильно будь-які звуки, не може відповісти на запитання, з труднощами вчить вірші, не може переказати розповідь, переставляє склади в довгих словах ( велосипед – «левесипед»)
8. Якщо в дитини в школі проблеми з письмом. Найчастіше вчителі це помічають у 2-3 класі.
9. Якщо у дитини навіть після легкої травми почалися проблеми з письмом – терміново! зверніться до невропатолога і логопеда!
10. Якщо напередодні школи ви помічаєте будь-які труднощі і не впевнені, що дитина готова до школи.
Ірина Ковальчук, учитель-логопед КЗДО № 13 «Малятко»
Покровської міської ради Дніпропетровської області
Кожного року в садочок на навчання приходять діти з особливими освітніми потребами. Перша зустріч колективу з дитиною є хвилюючою, оскільки дитина потребує особливої уваги та піклування. У нашому садочку в умовах спеціального навчання дошкільник має великі можливості розвитку, ми прагнемо забезпечити оптимальні умови виховання та навчання, щоб підготувати дитину до самостійного життя.
Для навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми, які мають вади розвитку, працюють дві логопедичні та чотири групи з порушеннями зору. Я працюю логопедом з дітьми які мають порушення зору. Сюди приходять малята з різними психолого-медико-педагогічними висновками. Групи є різновіковими і у багатьох дітей по три діагнози: вади зору, затримка психологічного розвитку, порушення мовленнєвого розвитку. За висновками ПМПК, багатьом дітям встановлено діагноз, а саме сенсорно-моторна алалія, дитина з легкою розумовою відсталістю, системне недорозвинення мовлення – тяжкого ступеня. Поглиблює такі процеси той факт, що місто знаходиться в місці розробки марганцю. Як показують перевірені факти, які надали вчені з Великобританії та США ( Себастьєн Сові, Девід Беллінгер та Донна Мерглер наведеній в статті від 20 вересня 2010 року «Інтелектуальні знецінення у дітей дошкільного та шкільного віку»), знаходження великої кількості марганцю в грунті та водах, суттєво впливає на розвиток дитини, погіршує розумові здібності, впливає на загальний стан здоров’я.
В самому садочку, за його довгі роки роботи, налагоджена якісна та тісна співпраця між усіма спеціалістами. Окрім логопедів, дітям надають допомогу та інтегрують їх у соціум: вихователі, психолог, дефектологи, медична сестра, фізичний та музичні керівники. Ми постійно проводимо конференції, семінари, тренінги і т.д.
Щоб тримати руку на пульсі усіх нововведень, які сприяють більш ефективному навчанню, в корекції мовлення і розвитку дошкільнят, я використовую новітні, сучасні, технології. Вчені розробили різні методи корекції відхилень, які застосовують у АВА-терапії. Засновані ці засоби на принципах прикладного поведінкового аналізу. Одна із методик запропонована Тетяною В’ячеславівною Грузиновою , « Методика викликання звуків через емоційне залучення у гру у невербальних дітей». частково використовує у роботі біхевиоральну терапію.
При даній методиці всі складні навички , такі як контактність, мова, творча гра, вміння дивитися в очі, слухати і інші розбивають на окремі невеликі блоки-дії.
Цей винахід відноситься до сучасної логопедії, та може бути використано у навчанні, розмовній мові дітей - алаликів, не розмовляючих дітей з вираженими артикуляційними труднощами і порушеннями фонематичного розпізнавання.
Проводять 3 етапи стимулювання мовлення у дитини.
На першому етапі проводять виклик і закріплення вимови мимовільних приголосних звуків в ігровій ситуації, використовуючи асоціацію на рух предмета з жестом для можливості їх довільного відтворення дитиною. При цьому, отриманий в процесі гри звук супроводжується жестом, пов'язаних з рухом предмета, до формування стійкою взаємозв'язку між конкретним звуком і конкретним жестом з предметом, причому жест і рух предмета повинні позначати один звук. Далі проводять навчання вимови відсутніх у мові дитини приголосних звуків за допомогою формування видування повітряного струменя з створенням перешкоди з допомогою артикуляційних органів і закріплення приголосних звуків в ігровій ситуації, використовуючи рух предмета і жест для вимови звуків, причому жест і рух предмета повинні позначати один звук. На другому етапі проводять навчання завершення вимови слова за допомогою використання ефекту тяжіння ненаголошеного складу до ударному та/або нестійкою ноти до стійкої та/або до завершення ритмічно заданої структури слова. Далі проводять навчання словами двох відкритих складів і одного закритого складу. На третьому етапі проводять навчання вимови фрази з використанням одночасно її ритміко-мелодійної структури, жестів, зображень і/або предметів, що позначають слово цілком. Спосіб дозволяє прискорити викликання звуків, довільне вимовляння звуків, а також підвищити ефективність навчання вимові слів дитиною за рахунок проведення логопедичних прийомів.
Для більш дорослих малят гарним тренуванням пальчиків є простий пластилін або солоне тісто. Поки малюк ще не вміє ліпити ведмедиків і зайчиків, він може просто м'яти тісто в руках, відривати від нього невеликі шматочки. У цей час саме і відбувається масаж точок на кінчиках пальців. Такі міні-вправи можна робити вже в рік—півтора. Різноманітні мозаїки теж стимулюють розвиток моторики. Тільки, обираючи мозаїки, обов'язково дотримуйтеся принципу: «Чим молодшою є дитина, тим крупнішими мають бути деталі». Можна дати малюкові коробку із великими ґудзиками та попросити розкласти їх за кольорами.
Така гра теж буде йому до смаку: Коли малюк трохи підросте, Ви можете сміливо давати йому олівці, фарби, вугіллячка або крейди. Будь-яке малювання теж сприяє розвитку дрібних м'язів руки. Якщо Ви бачите, що дитині складно тримати в руках олівець, вона ніяково тримає ложку, ніяк не може навчитися шнурувати шнурки на черевиках, це означає, що Вам слід займатися з нею більше. Є спеціальні вправи для розвитку м'язів руки — пальчикова гімнастика. Як правило, всі ці вправи супроводжуються легкими, веселими віршами, тому вмовити дитину позайматися такою цікавою справою, зазвичай не є проблемою.
-Займайтеся з малюком «Пальчиковою гімнастикою» із найперших місяців його життя.
-Ліпіть із малям із пластиліну, солоного тіста.
-Малювання й розфарбовування так само гарно розвивають дрібну моторику.
Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці в цілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.
Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.
Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові.
Скільки слів повинна знати ваша дитина?
Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.
Словник кожної людини поділяється на пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.
Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:
• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;
• у кінці 2 року - 300 слів;
• у кінці 3 року - 1000 слів;
• в 4 роки - 2 500 слів;
• в 5 років - 3 500 слів;
• в 6 років - 4 000 слів;
• в 7 років - 4 500 слів.
У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.
Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменникии - 50%, дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови.
Проте і в середньому дошкільному віці є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.
Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.
Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.
1. Розмовляйте з дитиною кожної вільної хвилини. Спонукайте її до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.
2. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, вчіть пісні, скоромовки, вірші. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини. Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну вимову дорослих.
3. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.
4. Привчайте дітей бережливо ставитись до книжок та іграшок.
5. Спонукайте дітей до спілкування та ігор з ляльками та іграшками.
6. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.
7. Заохочуйте словесну творчість дітей.
8. Спонукайте їх до складання віршів, лічилок, будьте їм помічниками.
9. Уважно ставтеся до запитань вашої дитини. Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.
10. Не забувайте доречно вживати прислів'я, загадувати загадки. Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.
11. Кожне незрозуміле дитині слово поясніть, вдайтеся до словника.
12. Вірші, потішки, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильної і виразної мови вашої дитини..
13. Частіше влаштовуйте дітям змагання "Чия казка краща", "Чия розповідь цікавіша", "Хто більше придумає слів".
14. Не забувайте записати в зошиті розповіді та казки вашої дитини. Через 2 - 3 місяці прослухайте їх разом з дитиною, проаналізуйте, запишіть нові розповіді.
15. Книжка допоможе сформувати у дітей високі моральні якості, виховати патріотичні почуття.
16. Цікава книжка - це велика радість для дитини! Не позбавляйте її цієї радості.
17. Стежте за новими виданнями дитячих книжок, поповнюйте ними сімейну дитячу бібліотеку.
18. Розучуйте з дітьми вірші. Це виховує у них любов до поезії, сприяє розвитку поетичного слуху, виразної мови.
19. Привчайте дитину читати назви дитячих книжок, нескладні тексти.
