Окремо хочу зупинитися на харчуванні дітей з порушеннями зору. Воно повинно бути повноцінним та збалансованим. Але не треба перегодовувати дитину! Їжа яку вона отримує  повинна бути багата на калій та вітаміни груп А, В, С, Д.

          Калій – важливий мінерал для підтримки та відновлення гостроти зору. Він міститься в яблуках, яблучному оцті, медові, ізюмі. Денний раціон калію може складатися з чайної ложки яблучного оцту на стакан води.

           Дуже важливий вітамін А, який необхідний для нормального обміну речовин. Він у великій кількості є у печінці, моркві, гарбузі, солодкому перцю, зелені петрушки, риб’ячому жирі, яєчному жовтку, молочних продуктах.

           Вітамін В 1 забезпечує м’язи енергією, активізує пізнавальну діяльність мозку.  Міститься м’ясі, сояшниковому насінні, житньому хлібі, пивних дріжджах, чорносливі.

        Вітамін В 2 покращує стан зорового аналізатора, знижує втомленість очей. Якщо його не вистачає, лопаються дрібні сосуди, очі наливаються кров’ю. Він міститься у печінці, м’ясі, молоці, гречаної та у вівсяної крупах, яблуках.

             Вітамін В 6  необхідний для нормального функціонування ЦНС. Мінімальна денна норма – 2 мг. Джерела вітаміну: курятина, риба, капуста, кукурудза, грецькі горіхи, хлібні злаки, рис.

           Вітамін В 12  є своєрідним заспокійливим, допомагає подолати безсоння. Міститься у печінці, нирках, яловичині, морській капусті, соєвих продуктах, яєчному жовтку.

          Вітамін С потужний антиоксидант. Сприяє опору організму різним інфекціям.  Найбільш багаті на вітамін С плоди шипшини, ківі, чорна смородина, цитрусові, цибуля.

         Вітамін Д важливий для підтримання загального імунітету. Міститься у риб’ячому жирі, ікрі, молочних продуктах. Може потрапляти в організм із сонячним світлом. Тому дуже корисно пропонувати дітям підставляти під сонячні промінчики свої долоньки. 

        Вітаміни відносять до незамінних (ессенціальних) компонентів харчування. Вміст вітамінів у харчових продуктах значно нижчий, ніж білків, жирів, вуглеводів і не перевищує, як правило, 1-100 мг у 100 г продукту. На відміну від білків, жирів та вуглеводів, вони не можуть бути для людини джерелом енергії, однак є регуляторами життєво важливих функцій організму.

        Сучасні дослідження все частіше виявляють у дітей поєднану вітамінно-мікроелементну недостатність.

Причини розвитку вітамінної недостатності

        Недостатнє надходження вітамінів з їжею чи порушення їх засвоєння у шлунково-кишковому тракті сприяє появі вітамінної недостатності у дітей.Зокрема, до причин виникнення вітамінної недостатності відносять:

Ø низький вміст вітамінів у добовому раціоні харчування, незбалансованість хімічного складу раціонів;

Ø    порушення оптимального співвідношення між окремими вітамінами;

Ø   втрату і руйнування вітамінів у процесі технологічного та кулінарного оброблення продуктів харчування, неправильного їх зберігання;

Ø    порушення всмоктування у кишківнику (хвороби шлунково-кишкового тракту);

Ø  порушення синтезу вітамінів групи В і К у кишківнику (зокрема при дисбіотичних порушеннях);

Ø     руйнування вітамінів лікарськими засобами, наприклад через лікування антибіотиками;

Ø     глистяні інвазії;

Ø     інфекційні захворювання;

Ø     стрес.

Ознаки вітамінної недостатності

         Нині найбільш розповсюджена форма вітамінної недостатності – це полігіповітаміноз, ознаками якого є:

Ø   значне зниження стійкості організму дітей до дії інфекційних і токсичних чинників;

Ø  уповільнення одужування хворих дітей, у т. ч. дітей з важки­ми травмами, опіками, після операцій, при інфекціях чи три­валому астенічному синдромі;

Ø  зниження розумової працездатності, ознаками якого є погір­шення пам'яті та концентрації уваги;

Ø  відставання дитини у розумовому та фізич­ному розвитку порівняно зі здоровими од­нолітками;

Ø    погіршення адаптації до збільшення фізич­них навантажень;

Ø     загострення хронічних захворювань верх­ніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи;

Ø   дратівливість, головний біль (через брак ті­аміну, аскорбінової кислоти, піридоксину);

Ø   кровоточивість ясен (через брак вітаміну С);

Ø   сухість шкіри (через брак вітамінів А, В₂);

Ø   блідість шкіри (через вітамінозалізодефіцитний стан).

Види вітамінної недостатності:

гіповітаміноз — різке зниження (але не повне виснаження) запасів одного вітаміну в організмі.

полігіповітаміноз — недостатність одночасно декількох вітамінів.

авітаміноз — стан майже повного виснаження вітамінних ресурсів організму.

Профілактика дефіциту вітамінів

      Увесь необхідний для дитини набір вітамінів може надходи­ти до організму тільки за умови використання у меню всіх основних груп продуктів. Помилково вважати, що джерелом вітамінів є лише свіжі овочі та фрукти. Ця група продуктів дійсно є єдиним джерелом вітаміну С та забезпечує людину вітаміном РР, фолієвою кислотою (фолат) і β-каротином, але не містить тіаміну, рибофлавіну, ніацину, а також вітамінів В₁₂, Е, D. М'ясо та м'ясні продукти є важливим джерелом вітамінів B₁, B₂, B₆, B₁₂. З моло­ком та молочними продуктами в організм надходять вітаміни А, В₂; зі злаковими — вітаміни B₁, B₂, B₆, РР, Е; з рослинними жирами — вітамін Е; з тваринними жи­рами — вітаміни А, D. Тому при складанні меню його необхідно максимально урізно­манітнювати.

          Однак повністю задовольнити потре­бу в усіх основних вітамінах тільки за ра­хунок харчового раціону складно. З метою забезпечення повної відповідності між по­требами організму дітей у вітамінах і їх надходженням з їжею проводиться профілактика вітамінної недостат­ності.

           Вітаміни необхідні для таких процесів в організмі людини:

• ріст тканин і кровотворення;

•нормальне функціонування нервової, серцево-судинної систем, системи травлення і залоз внутрішньої секреції;

• підтримання гостроти зору;

• підтримання здоров'я шкіри;

• забезпечення адекватної імунної відповіді;

• забезпечення розумової працездатності, пам'яті та концентрації уваги.

       Не слід ставитися до риніту як до легкого захворювання, оскільки він може призвести до серйозних порушень в організмі дитини. Щоб запобігти риніту, скористайтеся наведени­ми нижче рекомендаціями.

·        Уникайте коливань температури, що є основним чинником виникнення риніту. Для цього:

1.     Одягайте дитину відповідно до погоди, збираючись на прогулянку;

2.     Уникайте тривалого перебування дитини біля кондиціонера;

3.     Не допускайте вживання дитиною холодних напоїв чи продуктів харчування;

4.     Підтримуйте оптимальний температурний режим на рівні +20...+22 °С і вологість
повітря — 60-70% у кімнаті, де перебуває дитина.

·        Формуйте у дитини навички особистої гігієни:

1.     Прикривати носовичком рот під час кашлю або чхання;

2.     Мити руки після відвідування громадських місць;

3.     Не користуватися чужими предметами побуту, посудом, іграшками тощо.

·        Очищуйте та зволожуйте слизову оболонку носової порожнини дитини за допомогою спеці­альних розчинів морської солі (краплі чи спрей) двічі на день: перед відвідуванням дошкіль­ного навчального закладу та після повернення з нього.

·        Змащуйте слизову оболонку носа дитини оксоліновою маззю, що має противірусний вплив.

·        Навчіть дитину правильно сякатися: прочищати кожну ніздрю по черзі, притискаючи вели­ким пальцем іншу ніздрю до носової перегородки; при цьому рот має бути напіввідкритим. Це дасть змогу запобігти потраплянню інфекції з носоглотки у придаткові пазухи і слухові труби.

·        Потурбуйтеся, щоб раціон харчування дитини був різноманітним та повноцінним. До пере­ліку продуктів харчування мають входити джерела вітамінів С, А, вітамінів групи В, цинку, селену, магнію.

·        Проводьте з дитиною дихальну гімнастику, стимулюйте рефлексогенні зони стоп. Це дасть змогу зміцнити її загальний імунітет.

1.     Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ  не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2.     Остерігайтесь близького контакту з людьми , які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

3.     Частіше мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвміські засоби для обтирання  та зневаження рук.

4.     Не торкайтесь сльозових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

5.     При чиханні та кашлі прикривайте рота одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

6.     Часто провітрюйте приміщення дома.

7.     Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

8.     Не допускайте охолодження або перегрівання організму.

9.     Змащуйте сльозові оболонки носа оксаліновою маззю.

10.                       Проводьте щодня вологе прибирання кімнат.

11.                       Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел втаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів ( часник, цибуля, імбир тощо).

12.                       При погіршення самопочуття залишайтесь вдома.

13.                       Не займайтеся самолікуванням – викликайте лікаря.